Розділ V
ОХОРОНА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 16. Зміст охорони водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення
Охорона водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення визначаються відповідно до цього Закону, законів України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища» та інших нормативно-правових актів.
Стаття 17. Основні вимоги до охорони середовища перебування водних біоресурсів
При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні та введенні в експлуатацію підприємств, споруд, інших об’єктів, при проведенні різних робіт на землях водного фонду, які можуть негативно впливати на стан водних біоресурсів, виконавці таких робіт зобов’язані виконувати заходи щодо збереження сприятливих умов для існування, відтворення, міграції та зимівлі водних біоресурсів, а також забезпечувати недоторканність ділянок, що становлять особливу цінність для охорони і відтворення водних біоресурсів.
Експлуатація водозабірних споруд та інших об’єктів, застосування технологій без рибозахисних пристроїв забороняється.
Особи, які здійснюють експлуатацію гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), зобов’язані утримувати в належному технічному стані рибогосподарські та рибозахисні споруди, дотримуватися вимог технологічних, ветеринарно-біологічних, санітарно-епідеміологічних заходів та своєчасно проводити їх капітальний ремонт.
Під час розвідки та видобування корисних копалин, користування надрами континентального шельфу, створення на ньому штучних островів, установок та інших споруд обов’язково вживаються заходи щодо охорони водних біоресурсів та рибогосподарських водних об’єктів (їх частин).
На рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), що становлять особливу цінність для охорони і відтворення водних біоресурсів, права користувачів природних ресурсів можуть обмежуватися відповідно до закону.
Для рибогосподарських водних об’єктів встановлюються екологічні нормативи якості води. Зазначені нормативи розробляються і встановлюються відповідно до законодавства.
За забруднення водних об’єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин забруднювач несе відповідальність відповідно до закону.
Рівень води в рибогосподарських водних об’єктах має бути достатнім для забезпечення природного відтворення та життєдіяльності гідробіонтів. Підвищення або зниження рівня води у водних об’єктах погоджується з центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Стаття 18. Охорона анадромних видів риб
Україна як держава походження анадромних видів риб — осетра, севрюги, білуги, шипа, азово-чорноморського (дунайського) оселедця, вирезуба, атлантичного лосося, дунайського лосося та інших забезпечує їх збереження шляхом охорони та регулювання їх промислу.
Розроблення та виконання заходів щодо охорони та регулювання використання анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, за межами виключної (морської) економічної зони здійснюються на основі міжнародних договорів України.
Для забезпечення раціонального використання анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, за межами виключної (морської) економічної зони України можуть вживатися також інші заходи щодо їх збереження та управління промислом відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.
Іноземці, іноземні юридичні особи за порушення, допущені за межами виключної (морської) економічної зони України, пов’язані з промислом анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, несуть відповідальність згідно з вимогами міжнародного права.
Стаття 19. Особливості охорони водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну
Охорона водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну здійснюється з урахуванням необхідності створення сприятливих умов для відтворення та збільшення запасів осетрових та інших видів водних біоресурсів шляхом обмеження кількості знарядь лову, плавзасобів, а також потужності плавзасобів, заборони застосування певних видів знарядь лову та припинення їх спеціального використання.
Охорона, відтворення, регулювання вилову осетрових видів риб, інших водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну здійснюються на основі міждержавних угод між Україною та Російською Федерацією.
Стаття 20. Відшкодування шкоди, завданої рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності
Шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Стаття 21. Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності
Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства та органами рибоохорони з метою забезпечення:
реалізації державної політики у галузі вивчення, охорони, відтворення, раціонального використання водних біоресурсів, їх переробки та ведення аквакультури;
підтримання балансу між виробничими потужностями користувачів, наявними запасами водних біоресурсів та їх репродуктивним потенціалом;
виконання зобов’язань за міжнародними договорами України щодо збереження та раціонального використання водних біоресурсів під час провадження рибогосподарської діяльності у водах за межами юрисдикції України;
запобігання виснаженню рибогосподарських водних об’єктів (їх частин);
державного контролю за кількістю, якістю, видовим складом імпортованої в Україну продукції водних біоресурсів;
захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, що одержали квоти на вилов водних біоресурсів, шляхом регулювання імпорту в Україну тих видів водних біоресурсів, які використовуються у водних об’єктах України вітчизняними користувачами.
Стаття 22. Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності
Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів здійснюється громадськими інспекторами рибоохорони.
Громадський контроль громадських інспекторів рибоохорони у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів здійснюється відповідно до положення про них.
Розділ VІ
ОСОБЛИВОСТІ ВИДАЧІ ДОЗВІЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 23. Документи дозвільного характеру, що видаються центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства та його територіальними органами
Центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства та його територіальні органи видають такі документи дозвільного характеру:
акт технічного огляду суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства;
свідоцтво про відповідність компанії та суден вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року;
дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України;
форма реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів;
сертифікати на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;
підтвердження законності вилучення водних біоресурсів з середовища їх існування та переробки продуктів лову;
дозвіл на імпорт в Україну водних біоресурсів, продуктів харчування та переробки з них за кількістю та видовим складом;
інші документи дозвільного характеру, передбачені міжнародними договорами України.
Стаття 24. Особливості видачі дозвільних документів у галузі рибного господарства
Видача свідоцтва про відповідність компанії та суден вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року, дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України, форми реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів; сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення; підтвердження законності вилучення водних біоресурсів з середовища їх існування та переробки продуктів вилову, дозволу на імпорт в Україну водних біоресурсів, продуктів харчування та переробки з них за кількістю та видовим складом здійснюється на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства та його територіальними органами.
Акт технічного огляду суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, видається на платній основі.
Розмір плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката акта технічного огляду суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, встановлює Кабінет Міністрів України на підставі розрахунків, наданих центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) або письмове повідомлення про відмову у видачі такого дозволу видається протягом тридцяти календарних днів після державної реєстрації наказу про розподіл лімітів.
Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) видається центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства та його територіальними органами, крім видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України.
Строк дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) становить п’ять років.
Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) є:
несвоєчасне подання суб’єктом господарювання пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим Кабінетом Міністрів України переліком;
подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим Кабінетом Міністрів України переліком;
виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
відсутність науково обґрунтованої інформації щодо спеціального використання водних біоресурсів (рішень науково-технічної або науково-промислової ради центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства);
відсутність частки нерозподіленого ліміту водних біоресурсів;
систематичні грубі (три і більше) порушення протягом року законодавства з охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;
несплата на час розгляду питання про видачу дозволу штрафних санкцій або наявність невідшкодованої шкоди, заподіяної рибному господарству;
наявність простроченої заборгованості перед державним або місцевим бюджетом;
використання виділеної кількості водних біоресурсів менш як на 75 відсотків протягом попередніх чотирьох років.
Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) анулюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства чи його територіальними органами у разі:
звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;
ліквідації юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, якій видано дозвіл;
рішення суду про скасування дозволу;
систематичних грубих (три і більше) порушень протягом попереднього року законодавства з охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;
встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України або письмове повідомлення про відмову у видачі такого дозволу видаються протягом тридцяти календарних днів з дня затвердження наказу центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства щодо розподілу прав на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України. Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України видається на кожне рибальське судно і строк дії зазначеного дозволу не може перевищувати дванадцяти календарних місяців.
Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України є:
несвоєчасне подання суб’єктом господарювання пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим Кабінетом Міністрів України переліком;
подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим Кабінетом Міністрів України переліком;
виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
занесення рибальського судна до переліку суден, задіяних у незаконному рибальстві.
Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України анулюється у разі:
порушення рибальським судном правил та режимів промислу;
порушення рибальським судном вимог законодавства з охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, міжнародних договорів України;
занесення рибальського судна до переліку суден, задіяних у незаконному рибальстві;
цілеспрямованого промислу водних біоресурсів, який підпадає під дію мораторію або заборони використання водних біоресурсів, який установлюється відповідними міжнародними договорами України та міжнародними компетентними органами;
використання рибальським судном заборонених знарядь промислу;
цілеспрямованого пошкодження суднової апаратури, що унеможливлює здійснення дистанційного контролю за рибальським судном;
фальсифікації або приховування розпізнавальних знаків, назви або порту реєстрації рибальського судна;
закінчення строку дії суднових документів.
Рішення про анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України видається особисто або надсилається суб’єкту господарювання — юридичній чи фізичній особі поштовим відправленням з описом вкладення не пізніше п’яти робочих днів з дня видання наказу. Дія зазначених дозволів припиняється через п’ятнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про їх анулювання.
Свідоцтво про відповідність компанії та суден вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року або письмове повідомлення про відмову у його видачі видається протягом десяти календарних днів з дня отримання результатів перевірки компанії та суден аудиторами на відповідність їх вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року.
Акт технічного огляду суден або письмове повідомлення про відмову у видачі акта видається протягом трьох робочих днів з дня проведення технічного обстеження судна.
Форма реєстрації уловів антарктичного та патагонського іклачів або письмове повідомлення про відмову у її видачі оформлюється протягом десяти календарних днів з дня отримання запиту від судновласника, юридичної або фізичної особи, судно якого здійснювало вилучення зазначених видів риб, чи від імпортера, який здійснює імпорт відповідної продукції в Україну.
Сертифікати на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, або письмове повідомлення про відмову у їх видачі видаються протягом тридцяти календарних днів з дня отримання запиту від суб’єкта господарювання щодо здійснення відповідної зовнішньоторговельної операції. У разі необхідності підготовки висновку наукової установи щодо існування потенційної загрози виживанню виду внаслідок міжнародної торгівлі його зразками строк розгляду поданих документів продовжується на тридцять календарних днів. З метою зменшення негативного впливу на живі зразки вживаються заходи щодо скорочення строку розгляду документів, поданих заявником для видачі сертифіката, до трьох робочих днів з дня отримання документів для розгляду.
Підтвердження законності вилучення водних біоресурсів з середовища їх існування та переробка продуктів вилову або письмове повідомлення про відмову у видачі підтвердження видається протягом десяти календарних днів з дня отримання запиту від судновласника, судно якого здійснювало вилучення водних біоресурсів з середовища їх існування.
Свідоцтво про відповідність компанії або суден вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року дійсне протягом п’яти років.
Акт технічного огляду суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, видається строком не більш як на дванадцять календарних місяців.
Строк дії форм реєстрації уловів антарктичного та патагонського іклачів та сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, які є разовими, обмежується строком завершення зовнішньоторговельних операцій із конкретним вантажем зазначених видів риб.
Підтвердження законності вилучення водних біоресурсів з середовища їх існування та переробки продуктів вилову обмежується строком завершення зовнішньоторговельних або внутрішньоторговельних операцій з конкретним вантажем водних біоресурсів.
Підстави відмови у видачі форм реєстрації уловів антарктичного та патагонського іклачів та сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, підтвердження законності вилучення водних біоресурсів з середовища їх існування та переробки продуктів вилову, акта технічного огляду суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, дозволу на імпорт в Україну водних біоресурсів, продуктів харчування та переробки з них за кількістю та видовим складом свідоцтва про відповідність компанії або суден вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року та їх анулювання визначаються Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Підстави для переоформлення, видачі дублікатів документів дозвільного характеру у галузі рибного господарства визначаються Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру у галузі рибного господарства встановлюється Кабінетом Міністрів України
Розділ VІІ
ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ
Стаття 25. Види використання водних біоресурсів
Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.
Стаття 26. Загальне використання водних біоресурсів
Громадяни мають право використовувати безоплатно водні біоресурси в наукових, культурно-освітніх та виховних цілях для задоволення естетичних, оздоровчих, рекреаційних та інших потреб без вилучення їх з природного середовища, а також здійснювати любительське і спортивне рибальство у водних об’єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову водних біоресурсів.
Стаття 27. Спеціальне використання водних біоресурсів
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає:
промислове рибальство;
вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі — дослідний вилов);
контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів;
меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу;
вилов водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури;
любительське і спортивне рибальство у водних об’єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.
Законодавством можуть визначатися й інші види спеціального використання водних біоресурсів.
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у відкритому морі та у виключних економічних зонах іноземних держав — відповідно до умов міжнародних договорів України або законодавства іноземних держав.
Спеціальне використання водних біоресурсів іноземцями, іноземними юридичними особами у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.
Використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури, не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів.
Стаття 28. Ліміти і прогнози допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів
Спеціальне використання водних біоресурсів (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) здійснюється відповідно до лімітів та прогнозів допустимого вилову.
З метою збереження та забезпечення раціонального використання окремих водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються відповідно до наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, незадовільним станом, встановлюються ліміти промислового вилову на наступний календарний рік, які в подальшому розподіляються на квоти. Перелік видів водних біоресурсів, щодо яких встановлюються ліміти промислового вилучення, та обсяги лімітів на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, затверджує центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
Для регулювання промислу водних біоресурсів, щодо яких не встановлюються ліміти вилову, центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери його управління, визначає прогноз допустимого вилову на наступний календарний рік. Прогноз допустимого вилову може коригувати центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Спеціальне використання тих видів водних біоресурсів, щодо яких у зв’язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об’єкті або відповідно до технічних можливостей промислу не може бути досягнуто рівня вилучення, який загрожує стану запасів ресурсів, ліміти та прогнози допустимого вилову не встановлюються.
Порядок затвердження лімітів та прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів встановлює Кабінет Міністрів України.
Стаття 29. Встановлення лімітів на використання водних біоресурсів
Ліміти встановлюються на види (групи видів) водних біоресурсів, щодо яких здійснюється промисел на відповідних водних об’єктах, крім ізольованих об’єктів (із застосуванням споруд або технічних пристроїв, штучно створених водних об’єктів, що використовуються для цілей аквакультури) та об’єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом штучного розведення водних біоресурсів.
Обґрунтування допустимих обсягів спеціального використання водних біоресурсів за видами (групами видів) у водних об’єктах розробляють наукові установи та організації, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, наукові установи, що входять до Національної академії наук України та Української академії аграрних наук, на замовлення центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, суб’єктів рибного господарства.
Затвердження лімітів на спеціальне використання водних біоресурсів у зоні юрисдикції України в місячний строк з дня отримання документів здійснює центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства на підставі поданого науковими організаціями та установами науково-біологічного обґрунтування.
Порядок установлення лімітів на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення в межах юрисдикції України та водних біоресурсів у відкритому морі, територіальному морі та виключних (морських) економічних зонах іноземних держав визначає Кабінет Міністрів України, у тому числі — відповідно до міжнародних договорів України.
Стаття 30. Розподіл ліміту на квоти спеціального використання водних біоресурсів та прогнозів допустимого вилову
Ліміти вилову водних біоресурсів розподіляються центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
За рішенням центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства ліміти вилову водних біоресурсів, а також прогнози допустимого вилову можуть розподілятися на квоти:
користувачів для промислу;
наукових установ та організацій;
для здійснення контрольного вилову органами рибоохорони;
для здійснення рибальства з навчальними та культурно-освітніми цілями;
добування (вилову) водних біоресурсів для здійснення рибальства з метою рибництва, відтворення та акліматизації водних біоресурсів;
добування (вилову) водних біоресурсів з метою організації любительського та спортивного рибальства.
До 15 відсотків встановленого ліміту або прогнозу допустимого вилову за рішенням центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства можуть попередньо не розподілятися на окремі квоти та залишатися як резерв для подальшого поповнення вищезазначених квот у разі їх вичерпання під час здійснення промислу.
Переважне право на одержання квот добування (вилову) водних біоресурсів для здійснення спеціального використання мають суб’єкти рибного господарства — користувачі водних біоресурсів, які:
традиційно (три і більше років) здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів;
використовували протягом попередніх трьох і більше років квоти не менш як на 75 відсотків;
мають власну матеріально-технічну базу (плавзасоби, холодильні ємності, засоби добування, пристрої та механізми, що використовуються для переробки) для здійснення рибогосподарської діяльності;
здійснюють рибницько-меліоративні заходи, що забезпечують поліпшення санітарного стану рибогосподарських водних об’єктів (їх частин).
Після затвердження у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства лімітів або прогнозів допустимого вилову центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства укладає договори на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) з користувачами строком на п’ять років. Квоти розраховуються пропорційно до даних державної статистики за останні чотири роки, що передують розрахунковому, про обсяг добутих (виловлених) кожним користувачем водних біоресурсів у середньому за рік. Відповідно до заявки користувача за ним може закріплюватися квота менша, ніж розрахована до принципів, визначених у цій статті.
Договори на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) можуть укладатися за результатами аукціонів, що проводяться для реалізації квот або прогнозів допустимого вилову, що вивільняються внаслідок припинення права користувачів на спеціальне використання водних біоресурсів, або з резерву.
Типовий договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) встановлює Кабінет Міністрів України.
Організатором аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) є центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Порядок проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) встановлює Кабінет Міністрів України.
Стаття 31. Правила промислового рибальства
Правила промислового рибальства розробляються на основі наукових обґрунтувань за басейновим принципом та затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
Правилами промислового рибальства визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) водних біоресурсів, типи, розміри та кількість рибопромислових суден, знаряддя вилову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об’єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об’єктів (їх частинами), навантаження на кожний водний об’єкт за кількістю та потужністю плавзасобів.
З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об’єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
Стаття 32. Порядок спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах за межами юрисдикції України
У виключних (морських) економічних зонах іноземних держав, конвенційних районах та відкритому морі промислове та науково-пошукове використання водних біоресурсів здійснюється суб’єктами рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів України або законодавства відповідних іноземних держав.
Порядок спеціального використання водних біоресурсів у відкритому морі та виключних (морських) економічних зонах іноземних держав встановлюється відповідно до норм міжнародного права або міжнародних договорів України.
Стаття 33. Порядок спеціального використання водних біоресурсів іноземними юридичними і фізичними особами
Іноземні юридичні і фізичні особи можуть нарівні з українськими суб’єктами рибного господарства використовувати водні біоресурси у промислових, наукових та інших цілях у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, на континентальному шельфі, крім акваторій та об’єктів природно-заповідного фонду, за умови наявності міжнародних договорів України та на підставах відповідних документів дозвільного характеру.
Іноземні юридичні та фізичні особи, які здійснюють вилов у виключній (морській) економічній зоні України, дотримуються вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 34. Права суб’єктів рибного господарства
Суб’єкти рибного господарства мають право на:
користування рибогосподарськими водними об’єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку;
власність на водні біоресурси, добуті у порядку, встановленому законом, а також на доходи від їх реалізації;
спорудження у встановленому порядку гідротехнічних та інших об’єктів, необхідних для забезпечення рибогосподарської діяльності;
поновлення права власності на водні біоресурси;
одержання компенсації або кредитних чи інших пільг у разі проведення за власні кошти робіт з відтворення водних біоресурсів, здійснення інших ефективних заходів щодо їх охорони тощо;
оскарження в суді неправомірних дій посадових осіб;
інші права, передбачені законом.
Стаття 35. Обов’язки суб’єктів рибного господарства
Суб’єкти рибного господарства зобов’язані:
додержуватися умов провадження діяльності, пов’язаної з промисловим виловом, крім внутрішніх водойм (ставків) рибницьких господарств;
додержуватися правил рибальства;
вносити своєчасно плату за спеціальне використання водних біоресурсів;
не допускати погіршення умов існування водних біоресурсів внаслідок своєї діяльності;
додержуватися встановленого режиму господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг;
сприяти науковим установам на договірних умовах у роботі щодо вивчення біологічного стану водних біоресурсів і стану наданих у користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин);
вести облік обсягів використання водних біоресурсів та надавати у встановленому порядку інформацію органам, що здійснюють проведення державного моніторингу, ведення державного обліку та державного кадастру водних біоресурсів;
здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення, у тому числі штучного, водних біоресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування;
негайно інформувати центральні органи виконавчої влади у галузі рибного господарства, охорони навколишнього природного середовища, а також ветеринарні, санітарно-епідеміологічні органи про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки їх загибелі;
здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюванням та загибеллю водних біоресурсів;
здійснювати охорону водних біоресурсів, додержуватися режиму охорони видів, занесених до Червоної книги України, у межах наданих у користування промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів (їх частин);
самостійно припиняти використання водних біоресурсів у разі зниження їх відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення, негайно вживати заходів для усунення негативного зовнішнього впливу на водні біоресурси та середовище їх перебування, проникнення чужорідних видів;
не допускати без дозволу центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства переселення водних біоресурсів;
безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.
