З підвищенням температури води, зазвичай, пришвидшуються процеси розпаду органічних та хімічних речовин у водному середовищі. Ці процеси можуть спричинити підвищення двоокису вуглецю, вміст сульфатів та інших хімічних сполук, що призводить до зниження вмісту розчиненого кисню у воді та сприяє виникненню явища задухи риби.
Влітку кисень поступає в воду з атмосфери і виділяється водними рослинами. Він безперервно витрачається на окислення (гниття) мулу та відмираючих водних тварин і рослин, а також на дихання водних організмів.
Літні задухи збігаються з так званим «цвітінням» водойм. У прісних водоймах «цвітіння» виникає через синьо-зелені водорості. Їхній розвиток та цвітіння погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни у водоймищі. Поки водорості живуть, вони приносять певну користь, збагачуючи воду киснем. При значному збільшенні біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води, зокрема змінюється її кольорова гама, знижується прозорість, вода набуває неприємного запаху, з’являється дефіцит розчиненого кисню.
Відмерлі водорості засмічують водойму, під час гниття яких кисню витрачається більше, ніж виділяється. У результаті таких негативних явищ риба та інші водні живі організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли рівень споживання кисню найбільший. Причинами виникнення явища нічної задухи є припиненням в темний час доби процесу фотосинтезу. При цьому водойма набуває зелену кольору.
Для нормальної життєдіяльності риб необхідно, щоб вміст розчиненого у воді кисню становив 4 мг/л. Нестача кисню у воді викликає занепокоєння у риб. Риби починають посилено рухатися, у зв’язку з чим потреба кисню у них збільшується. При нестачі кисню у воді у риб спостерігається блідість зябер і слизових оболонок рота (іноді з вираженим синюшним кольором). Очі стають мутними. Дихають риби розкритим ротом і зябрами. Дихання прискорене.
Слід зазначити, що задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень, зосереджений у придонних шарах, поглинається відмираючими рештками рослин і тварин.
Серед антропогенних факторів, які призводять до масової загибелі риби, найбільш розповсюджені – це скидання промислових стоків, побутових відходів, добрив та інших хімічних речовин.
До встановлення причин масового замору водних біоресурсів у літній період не рекомендовано купатися як дорослим, так і дітям. Адже це може нести небезпеку для життя та здоров’я.
Київський рибоохоронний патруль звертає увагу користувачів водних об’єктів та наголошує, що літній замор риби не є хворобою і його профілактика – це суто господарські заходи. Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, користувачеві водних біоресурсів необхідно щоденно вести спостереження за станом водойм та вмістом кисню у воді.
При зменшенні концентрації кисню у воді необхідно забезпечити своєчасну аерацію. Особливо швидко збільшує вміст кисню перелопачування води підвісними моторами. Для цього мотор піднімають таким чином, щоб його лопаті були лише на декілька сантиметрів під поверхнею води. Також доцільно застосовувати компресори, котрі нагнітають повітря безпосередньо у воду. Мотонасоси встановлюють на березі водойми. Підвісні мотори, компресори встановлюють на плавзасобах, забезпечуючи їх рух по всій акваторії водойми.
Крім того, значну увагу слід приділяти проведенню профілактичних заходів попередження літніх явищ задухи. Зокрема, необхідно обкошувати надводну рослинність, вилучаючи її із води, так як її перегнивання забирає із води кисень.
А також, для зменшення чисельності водоростей рекомендовано зарибляти водойму рослиноїдними видами риб (товстолобом, білим амуром та іншими), при чому їх чисельність не повинна бути завищеною, оскільки це може призвести до інших негативних наслідків.
Ще одним профілактичним та запобіжним заходом замору риб є обробка водойми негашеним вапном в розрахунку 200 кг/га.
Також звертаємо увагу на чистоту прибережних захисних смуг, щоб уникати стихійних звалищ.
У разі виявлення фактів заморних явищ просимо невідкладно повідомляти за номером «гарячої лінії»: (099) 341-73-18.
